У
новому тисячолітті українське суспільство постало перед вибором: якою бути
людині у ХХІ ст., з якими ціннісними орієнтаціями, соціально-психологічними
установками. Ось тут основний тягар випадає на освіту.
Відомо,
що перехід від старого до нового дуже тяжкий. Він може тягнутись десятиліттями.
Розвиток школи не може йти інакше, ніж через оволодіння новим, через
інноваційний процес. Саме це вимагає кардинальних змін у визначенні філософії
освіти, нового змісту, педагогічних технологій тощо. Об’єктом майже кожного
інноваційного процесу стають діти.
У
школі ведеться робота в напрямку впровадження нового режиму навчально-виховної
роботи в умовах модульно-розвивальної системи навчання. Це система інтегрує в
собі все те прогресивне, що накопичено в педагогічній теорії та практиці:
побудова сторінок міні-підручників, які містять найважливіші опорні теоретичні
положення, інструкції-рекомендації з вивчення теми, запитання, вправи тощо;
створення програм самореалізації особистості та корекційних програм із тем. Усе
це дає змогу інтенсифікувати уроки, найефективніше використовувати кожну
хвилинку уроку, працювати з учнями індивідуально.
Кожен,
хто збирається вивчати іноземну мову, має перед собою конкретну мету. Хтось
потребує лише базових знань, для того щоб "читати та перекладати зі
словником" ділову переписку в офісі, а хтось мріє захистити дисертацію в
престижному іноземному університеті.
Цілі
уроку іноземної мови.
Складання плану
будь-якого уроку починається з постановки мети, якої ми хочемо досягнути проводячи
цей урок. Відомо, що мета уроку є триєдиною.
Триєдина
мета уроку - основа цілеспрямованої діяльності на уроці не лише учителя, а й
учнів. Мета визначає характер взаємодії учнів і вчителя на уроці і досягти її
можна лише в тому випадку, коли цього прагнуть обидві сторони. Триєдина мета
будь-якого уроку - це немовби стовбур, основа, на яку, неначе ялинкові
прикраси, ми одягаємо методи та принципи роботи на уроці.
Триєдина мета має 3 аспекти :
Навчальний - основний аспект, який включає в
себе вимоги:
- навчити дитину отримувати знання,
- формувати у учня навички - точні дії,
доведені до автоматизму,
- формувати у учня уміння - сполучення знань
та навичок, які забезпечують виконання навчальної діяльності.
Розвиваючий
– аспект, який скеровує розвиток індивідуально-психологічних якостей дитини –
мислення, пам’яті, уяви (тому розвивальна мета може бути одна на цілу серію
уроків), а також спеціальних навчальних умінь.
Виховний аспект присутній на кожному уроці
“Вчити і
виховувати - як “блискавка ” на курточці: обидві сторони затягуються одночасно
і міцно неспішним рухом застібки-творчої думки. Ось ця творча думка і є
головною в уроці ” - Є.Ільїн “Учительская газета ”
Отже,
на кожному уроці ми повинні чогось навчити дитину, розвинути її якості та провести
процес виховання. На уроці іноземної мови до триєдиної “загальної “ мети
приєднується ще один аспект - освітній, а основні аспекти набувають свого, так
би мовити, колориту.
Тому, починаючи
складати урок з іноземної мови, ставимо перед собою такі цілі:
- навчальна
(практична) - є провідною - формуємо уміння і навички практичного оволодіння
мовою;
- освітня -
стосується ознайомлення учнів з культурою, історією країни, мова якої
вивчається, а також з певними граматичними явищами, притаманними саме цій мові
(артикль, герундій, апостроф);
- розвиваюча
мета - стосується розвитку інтелекту, волі, уваги, пам’яті, а також розвитку
спеціальних навчальних умінь (наприклад, порівнювати явища мови в рідній та
іноземній мовах);
- виховна -
завдяки спеціальним прийомам роботи з навчальним матеріалом, завжди можна
знайти, на яку тему провести виховний момент (наприклад, тема “Природа ” –
прищеплювати любов до природи рідного краю).
Зазначимо, що виховну та розвиваючу цілі уроку дозволено формувати на
цикл уроків, тому що виховання і розвиток проходять у повільнішому темпі, ніж
навчання.
Відповідно
до цілей уроку, педагог, вивчивши навчальний матеріал, визначає і структуру
уроку, методи, прийоми, форми роботи на уроці та розподіл часу за видами
мовленнєвої діяльності (слухання 40%, говоріння - 30%, читання - 20%, письмо -
10% від часу уроку).
Приклад мети уроку англійської мови
Тема уроку: Професії. Дієслово to be в
теперішньому часі.
Цілі уроку:
- формувати навички монологічного мовлення
учнів на рівні речення з опорою на подану схему з теми “Сім’я”;
- сформувати уявлення про дієслово to be та
його форми теперішнього часу;
- розвивати уміння логічно викладати думки;
- виховувати почуття поваги до людей різних
професій.
Алгоритм роботи над
темою
1.
Визначення сфер спілкування, підтем, ситуацій.
2.
Визначення основних задач, які
намагається розв’язати вчитель, опрацьовуючи тему.
3.
Визначення мовного матеріалу (
фонетичного, лексичного, граматичного).
4.
Визначення мовленнєвого матеріалу:
*
підбір мовленнєвих зразків (
діалогів – зразків, монологів – зразків для організації підготовленого
монологічного та діалогічного мовлення);
*
підбір автентичних тематичних текстів,
текстів для аудіювання, текстів для домашнього читання.
5.
Підбір ситуативних завдань для
розвитку непідготовленого монологічного та діалогічного мовлення.
6.
Вибір форми ТО.
7.
Визначення практичних, освітніх, розвиваючих
задач кожного уроку.
8.
Підбір вправ для розв’язання
кожної задачі.
9.
Підбір необхідного дидактичного матеріалу, опорних
схем, таблиць, пам’яток інструкцій, іншого матеріалу для самостійного
опрацювання учнями теми (наприклад, на допомогу учням, які були відсутні).
Корисні поради щодо стимуляції
навчання
Потреби, мотиви, стимули - це
„ягоди” з одного поля.
- Спирайтесь на бажання
дитини.
Важливе не те, чого
хоче учень. Він не винний у своїх бажаннях. Завдання педагога – змінити
напрямок його прагнень, якщо вони не збігаються з педагогічними цілями.
- Використовуйте
ідентифікацію.
Примушуйте своїх учнів чогось палко забажати.
Головне – щоб бажання виникли, а ви могли б їх використати.
- Враховуйте інтереси й
нахили.
Говоріть про те, що
цікавить ваших учнів, точніше, з цього починайте. Намагайтесь обернути
„побічні” інтереси дитини на свою користь. У важких випадках ідіть від яскравої
форми до змісту, від емоцій до логіки.
- Використовуйте наміри.
Пам’ятайте: намір
виникає на основі потреби. Знаходьте можливість допомогти учням у здійсненні їх
намірів.
- Заохочуйте бажання
досягти визнання.
Багато дітей
вчиться не тільки заради знань, а й заради престижу. Не слід нехтувати цим
бажанням.
- Визначайте чесноти,
схвалюйте успіхи, давайте дитині шанси.
Пам’ятайте, що
завжди краще хвалити, ніж критикувати, Авансуйте найменші позитивні зрушення. Безпрограшний
стимул – „Я вірю, що ти зможеш!”.
- Зробіть діяльність
привабливою.
Використовуйте
зовнішньо привабливі й цікаві форми роботи, оформлення роботи, оформлення
результатів. кінцевої оцінки діяльності.
- Іноді просто говоріть
„Треба!”.
Але цьому заклику
завжди надавайте особистісної спрямованості –„Це потрібно зробити! Ти ж вольова
людина!”.
- Використовуйте ситуацію.
Різні життєві
ситуації, що виникли випадково, потрібно помітити й миттєво використати як
стимул.
За І.Підласим
10 кроків стратегії самомотивації
(для
учнів та вчителів)
- Плануйте довгостроково, на перспективу.
- Шукайте взаємовигідного партнера для навчання.
- Визначте, як те, що ви робите, можна використовувати у
повсякденному житті, у майбутній професійній діяльності.
- Плануйте час занять (дні тижня, конкретний час).
- Визначте чітко цілі й задачі навчання.
- Поділіть матеріал на частини й починайте із засвоєння змісту
середньої складності, потім переходьте до складних і, нарешті, легких.
- Доповнюйте вивчене своїми примітками, малюнками, схемами.
- Нагородіть себе приємними словами за виконане завдання.
- Обговоріть те, що вас зацікавило, з товаришем або вчителем.
Ознайомтесь із додатковою літературою.
- Щоб знання були міцними, повторюйте, виконуйте вправи.
За І.Підласим
Для чого
аналізується урок? Відповісти на це запитання не просто, хоча б тому, що існує
безліч видів аналізу й у кожного - своя
мета.
Аналіз – логічний
прийом пізнання, що представляє собою уявне розкладання предмета(явища,
процесу) на частини, елементи або ознаки, їхнє зіставлення й послідовне
вивчення з метою виявлення істотних, тобто необхідних і певних якостей і
властивостей. Він необхідний для:
·
Підвищення якості навчання;
·
Поліпшення процесу викладання;
·
Осмислення вчителем сукупності
власних теоретичних знань, прийомів роботи в їхньому практичному застосуванні у
взаємодії із класом та конкретними учнями;
·
Для оцінки своїх слабких і сильних
сторін;
·
Визначення нереалізованих
резервів, уточнення індивідуального стилю діяльності
Аналіз уроку
Сам по собі аналіз
уроку як процес усвідомлення й самопізнання формує у вчителя аналітичні здібності, розвиває інтерес і
визначає необхідність проблем навчання.
Загальні відомості про урок
Дата проведення, школа, клас, прізвище, ім'я
та по батькові вчителя, предмет, кількість учнів за списком, кількість
присутніх, порядковий номер уроку, де проводиться (у класі, кабінеті,
лабораторії, майстерні).
Обстановка в класі: чистота, освітленість,
провітреність, готовність учнів до навчання. Організація уваги і готовності
учнів до роботи. Тривалість організаційного етапу. Тема і мета уроку.
II .Тип і структура уроку
Доцільність вибору типу і структури уроку
стосовно теми і дидактичної мети заняття. Послідовність окремих етапів уроку.
Усвідомлення учнями виконаних домашніх завдань. Ліквідація виявлених недоліків.
Оцінювання знань, умінь і навичок учнів. Розподіл часу на уроці. Підбиття
підсумків і завершення уроку. Своєчасність домашнього завдання.
III. Зміст уроку
Тема уроку та її відповідність змісту
навчальної програми. Актуалізація І корекція опорних понять. Зв'язок із
попереднім матеріалом, життям і досвідом учнів. Ефективність використання
наочності і ТЗН; проблемність навчання; організація активного мислення.
Ефективність методів і прийомів закріплення знань, організація колективних та
індивідуальних форм роботи, в тому числі зі слабкими учнями. Актуалізація
почуттів і опорних знань.
Ефективність сприйняття й усвідомленості,
рівень засвоєння нового матеріалу учнями.
IV. Методи і
прийоми навчання на уроці
Які методи І прийоми застосовував учитель на
уроці?
Чи відповідали вони змісту навчального
матеріалу, меті і завданням уроку та віковим особливостям учнів?
Як дотримувався учитель головних вимог до
уроку (виховних, дидактичних, психологічних, санітарно-гігієнічних)? Як
здійснювались на уроці дидактичні принципи?
Взаємозв'язок репродуктивної і творчої
активності й пізнавальної самостійності учнів на уроці. Як розвивалися на уроці
спостережливість і логічне мислення учнів? Чи використовувалися прийоми
порівняння, протиставлення, узагальнення й систематизації? Як формувалися в
учнів уміння вчитися, використовувати наукову інформацію? Прийоми забезпечення
зворотного зв'язку для керування процесом засвоєння. Формування в учнів
пізнавального інтересу і навичок самоконтролю.
Оцінювання знань учнів. Чи було здійснено
Індивідуалізацію та диференціацію навчальних завдань? Обсяг домашнього
завдання.
V. Поведінка учнів на уроці
Якою мірою учні залучені до активної
розумово-пізнавальної праці? Спрямованість і сконцентрованість їхньої уваги.
Дисципліна учнів на різних етапах уроку й методи та прийоми реагування вчителя
на випадки порушення її. Ставлення учнів до вчителя. Прояви організаційної й
пізнавальної самостійності учнів.
VI. Поведінка
вчителя на уроці
Уміння володіти увагою класу, організовувати
його роботу, підвищувати активність, інтерес, увагу, тримати дисципліну,
враховувати індивідуальні особливості кожного учня.
Стиль і тон у роботі (жвавий, рішучий,
повільний, байдужий). Педагогічний такт. Спостережливість, вдумливість, витримка,
винахідливість, емоційність.
Зовнішній вигляд. Культура мовлення, поза,
міміка, жестикуляція, охайність. Чи користується авторитетом в учнів?
VII. Висновки і пропозиції
Досягнення мети. Виконання плану уроку. Обсяг
і якість знань учнів. Виховне, освітнє і розвивальне значення уроку. Що цінного
Із цього уроку можна взяти для себе або рекомендувати для впровадження в
практику інших учителів? Поради вчителю, як закріпити й удосконалити позитивні
моменти уроку чи подолати недоліки
Правила проведення аналізу уроку
- Дружелюбність, доброзичливість (чи правильно я Вас зрозуміла
колего?).
- Шукайте в уроці краще, а не гірше.
- Говоріть коротко й логічно. Не чіпляйтесь до дрібниць.
- Слухайте інших, не повторюйтеся.
- Не перебивайте, міркуйте і вступайте в діалог.
- Аналізуйте урок, що відбувся, а не полемізуйте довкола нього.
- Не повчайте вчителя, а вчіться й слухайте рекомендації щодо
удосконалення уроку.
Психологічний
аналіз розвиваючого уроку.
В
основу психологічного аналізу уроку закладені такі принципи розвиваючого
навчання:
- Урок проводиться не заради уроку, а заради учня;
- На уроці не слід примушувати, лаяти, карати за невиконання, а
також організовувати діяльність учнів, щоб вимоги вчителя стали
внутрішніми спонуканнями учнів. Дія, засвоєння під примусом руйнується
відразу, як тільки змінюються умови. Дія, засвоєна за внутрішнім
переконанням, залишається й за умов, що змінилися;
Разом з аналізом
уроку необхідний і самоаналіз уроку.
Самоаналіз уроку,
як один з інструментів самовдосконалення вчителя, формування й розвитку його
професійної якості, дає можливість:
1.
Формувати й розвивати творчу
свідомість, що проявляється в умінні сформулювати мету своєї діяльності й
діяльності учнів.
2.
Розвивати вміння встановлювати
зв’язки між умовами педагогічної діяльності й засобами досягнення педагогічних
цілей.
3.
Формувати вміння чітко планувати,
передбачати результати своєї педагогічної праці.
4.
Сформувати педагогічну
самосвідомість учителя, коли він поступово починає бачити, розуміти необхідний
та істотний зв'язок між способом його дій і кінцевим результатом уроку.
Самоаналіз уроку вчителем
Основні вимоги до самоаналізу: місце
уроку, що аналізується у системі уроків по досліджуваній темі, обґрунтування
освітньої й виховної цілей уроку й виконання наміченого плану уроку, характеристика
класу й мотивація відбору навчального матеріалу для даного уроку, психологічна
й педагогічна оцінка системи навчальних завдань і вправ, виконаних учнями на
уроці. Мотивація вибору методів уроку, оцінка відповідності даних методів цілям
і змісту уроку, виконанню поставлених завдань, задоволеність або
незадоволеність учителем уроком (його окремими частинами); заходи, намічені
вчителем щодо усунення недоліків, оцінка й обґрунтування досягнутих на уроці
результатів. Самооцінка як одна з умов творчої праці вчителя.
Пам’ятка – алгоритм для самоаналізу уроку
- Яким був задум уроку й чому?
- Яке місце уроку в темі, розділі, курсі? Як він пов'язаний із
попередніми, на що в них опирається? Як він працює на наступні уроки,
теми, розділи? Як були враховані особливості уроку, його специфіка? Як був
визначений тип уроку й чому?
- Які особливості учнів були враховані при підготовці до уроку й
чому?
- Чому була вибрана саме така структура уроку, діяльність вчителя й
учнів. Чому був зроблений акцент саме на даному змісті, обраний саме такий
зміст методів, засобів і форм навчання? Як здійснювався диференційований
підхід до учнів на уроці? Як здійснювалося управління навчальною
діяльністю школярів (стимулювання, організація, контроль, оцінка, робота
над помилками й чому) ?
- Чи були відхилення від цього плану в ході уроку, якщо так, то
чому?
- Чи вдалося вирішити на необхідному рівні поставлені завдання й
уникнути при цьому перевантаження учнів?
- Які причини невдач і недоліків проведеного уроку?
- Які висновки з результатів уроку необхідно зробити на майбутнє?
Самоаналіз уроку
- Яке місце даного уроку в темі, розділі. Курсі чи пов'язаний він з
попередніми, на що в них опирається? Як цей урок працює на наступні уроки?
У чому його специфіка?
- Яка характеристика реальних навчальних можливостей учнів даного
класу? Які особливості учнів були враховані мною при плануванні уроку, Чи
опиралися на діагностику загальних спеціальних умінь?
- Які завдання були для мене
головними, стрижневими, як урахована особливість класу й окремих груп
школярів?
- Чому обрана структура уроку була раціональна для цих завдань? Чи
раціонально виділений час на опитування, вивчення матеріалу, закріплення,
перевірку домашнього завдання ( якщо урок комбінований)? Логічний зв'язок
між різними етапами уроку.
- На якому змісті (на яких поняттях, ідеях, положеннях, фактах)
робиться головний акцент на уроці й чому? Чи виділений об’єкт міцного
засвоєння, тобто із усього розказаного виділити головне ясно чітко, щоб
діти не загубилися в обсязі другорядного?
- Яке пояснення форм навчання було обрано для розкриття нового
матеріалу й чому? Чи необхідний диференційований підхід до учнів? Що
покладено в основу диференціації? Тільки обсяг, або тільки зміст, або
ступінь допомоги, зробленої учнем, або все в сукупності?
- Як був організований контроль за засвоєнням знань, умінь, навичок
учнів, У яких формах і яких методах він здійснювався?
- Як використався на уроці навчальний кабінет? Чи доцільно
використовувалися засоби навчання?
- За рахунок чого на уроці підтримувалася психологічна атмосфера, у
чому конкретно проявлялася культура спілкування із класом, групою?
Поведінка у критичній ситуації? Як був реалізований виховний вплив
особистості викладача?
- За рахунок чого забезпечувалася висока працездатність учнів
протягом уроку?
- Як були продумані запасні ходи для непередбачуваної ситуації? Чи
були передбачені інші методичні варіанти проведення уроку?
- Чи вдалося повністю реалізувати всі поставлені завдання? Якщо не
вдалося, то чому? Які?
Немає коментарів:
Дописати коментар